Контакти

 

03143, м. Київ,

вул. Заболотного, буд. 150

Тел. (044) 585 73 16

 

Регламент Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська спілка правників" Печать

 

РЕГЛАМЕНТ ПОСТІЙНО ДІЮЧОГО ТЕРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ

ПРИ АСОЦІАЦІЇ «УКРАЇНСЬКА СПІЛКА ПРАВНИКІВ»


РОЗДІЛ 1

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

Третейський суддя – фізична особа, призначена у встановленому цим Регламентом і погодженому сторонами порядку, відповідно до Закону України „Про третейські суди” для вирішення спорів у третейському суді.

Третейський розгляд – процес вирішення спору і прийняття рішення третейським судом.

Третейська угода – угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Регламент третейського суду – документ, яким визначаються порядок та правила вирішення спорів у третейському суді, правила звернення до третейського суду, порядок формування складу третейського суду, інші питання, пов'язані з вирішенням спорів третейським судом.

Сторони третейського розгляду (далі – Сторони) - позивач та відповідач. Позивачами є фізичні та юридичні особи, що пред'явили позов до третейського суду про захист своїх порушених чи оспорюваних прав або охоронюваних законом інтересів. Відповідачами є фізичні та юридичні особи, яким пред'явлено позовні вимоги.

Третейський суд - Постійно діючий Третейський суд при Асоціації „Українська спілка правників”.

Компетентний суд – місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд за місцем розгляду справи третейським судом.

Інші терміни, що використовуються у даному Регламенті, мають визначення, передбачені Законом України «Про третейські суди».

Стаття 2. Компетенція третейського суду

1. Постійно діючий Третейський суд при Асоціації „Українська спілка правників” вирішує спори щодо захисту майнових та немайнових прав і охоронюваних законом інтересів сторін третейського розгляду шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до чинного законодавства.

До компетенції третейського суду належать, зокрема, спори, які виникають із будь-яких цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

2. Третейський суд приймає до розгляду спори за наявності письмової угоди (домовленості, застереження) між сторонами про передачу йому всіх або певних спорів, які виникають чи можуть виникнути між сторонами у зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні.

3. Третейський суд розглядає справи за позовними заявами підприємств, організацій та фізичних осіб, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

4 Третейський суд із дотриманням вимог Закону України „Про третейські суди” самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду справи.

5. Сторони мають право заявити про відсутність у третейського суду компетенції відносно переданого на його вирішення спору до початку розгляду справи. Сторони також мають право заявити про перевищення третейським судом меж його компетенції, якщо в процесі третейського розгляду виникне питання, розгляд якого не передбачений третейською угодою або яке не може бути предметом такого розгляду відповідно до законодавства.

6. З питань наявності чи відсутності компетенції третейський суд у вказаних випадках виносить ухвалу.

Стаття 3. Порядок та принципи третейського розгляду

1. Розгляд справ у третейському суді провадиться із дотриманням усіх принципів діяльності третейських судів, встановлених законодавством України.

2. Третейський розгляд спору відбувається із обов’язковим дотриманням норм Закону України „Про третейські суди”, в тому числі щодо гласності та конфіденційності проведення третейського розгляду.

3. Третейський суд не вправі розголошувати відомості та інформацію, що стали йому відомі під час третейського розгляду, без згоди сторін або їх правонаступників.

4. Суддям третейського суду забороняється надавати документи, відомості та інформацію, якими вони володіють в зв’язку з розглядом справи, особам, які не приймали часті в розгляді справи крім випадків, передбачених Законами України.

5. Третейський суд під час розгляду справи повинен забезпечити додержання принципу змагальності сторін, рівні можливості та свободу сторонам у наданні ними доказів і у доведенні перед третейським судом їх переконливості.

Стаття 4. Законодавство, яке застосовується при вирішенні спорів третейським судом

1. Третейський суд у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, міжнародними договорами, цим Регламентом та Положенням. Третейський суд у випадках, передбачених чинним законодавством України або міжнародними договорами України, застосовує норми права інших держав.

2. Якщо з якогось питання немає чітко визначених вказівок чи норм в законодавстві та в угоді, третейський суд застосовує норми права, які регулюють подібні правовідносини (аналогія права), а за відсутності таких норм спір розглядається, виходячи із загальних принципів права, які можуть в даному випадку бути застосовані для забезпечення справедливого, швидкого та остаточного розгляду спору.

3. У разі невідповідності правового акта Закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, третейський суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

4. При виникненні процедурних питань, що не врегульовані цим Регламентом, третейський суд вирішує їх керуючись положеннями, які хоча й не передбачені Законом України „Про третейські суди”, але не суперечать принципам організації та діяльності третейського суду і є необхідними для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів.

Стаття 5. Докази

1. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких третейський суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. У якості доказів допускаються письмові і речові докази, пояснення осіб, які беруть участь у справі, висновки експертів, спеціалістів, показання свідків, аудіо-, відеозаписи.

2. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на засади своїх вимог або заперечень. Обставини, які сторонами не заперечуються (не оспорюються), не повинні перевірятися судом шляхом витребування додаткових доказів.

3. Третейський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

4. Ніякі докази не мають для третейського суду заздалегідь встановленої сили.

Стаття 6. Підстави звільнення від доказування

1. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть учать у третейському розгляді, не потребують доказування.

2. Обставини, визнані третейським судом загальновідомими, не потребують доказування.

3. Факти, встановлені судовим рішенням у цивільній, кримінальній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доводяться знову при третейському розгляді, в якому беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці факти.

РОЗДІЛ 2

ПІДСТАВИ ПЕРЕДАЧІ СПРАВИ ДО РОЗГЛЯДУ У ТРЕТЕЙСЬКИЙ СУД

Стаття 7. Третейська угода

1. Юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди.

3. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

4. У разі суперечності третейської угоди Регламенту третейського суду застосовуються положення Регламенту.

5. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв’язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

6. Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження.

РОЗДІЛ 3

УЧАСНИКИ ТРЕТЕЙСЬКОГО РОЗГЛЯДУ

Стаття 8. Права та обов’язки сторін третейського розгляду

1. Третейський розгляд здійснюється у засіданні третейського суду за участю сторін або їх представників.

2. Сторони мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь у засіданнях третейського суду, надавати докази, брати участь у дослідженні доказів, подавати клопотання, давати письмові та усні пояснення, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників розгляду, заявляти відводи, користуватися іншими правами відповідно до третейської угоди, цього Регламенту та Закону України „Про третейські суди”.

3. Будь-яка сторона до закінчення усного слухання справи може без безпідставної затримки змінити або доповнити свої позовні вимоги чи заперечення щодо позову.

4. У випадку, коли склад третейського суду визнає безпідставною затримку, яка допущена стороною у зміні або доповненні позовних вимог чи заперечень щодо позову, він може покласти на неї відшкодування додаткових витрат третейського суду та витрат іншої сторони, викликаних затримкою.

Стаття 9. Процесуальне правонаступництво

1. В разі вибуття однієї із сторін у спірному або встановленому рішенням третейського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, третейський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

2. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії третейського розгляду.

Стаття 10. Треті особи

1. Треті особи залучаються до участі у третейському розгляді за клопотанням сторони третейського спору та з ініціативи третейського суду у разі, якщо існує письмова домовленість між сторонами про можливість залучення до третейського розгляду справи такої особи. Залучення особи до участі в справі в якості третьої особи здійснюється для об’єктивного та всебічного третейського розгляду справи.

2. Третя особа бере участь у третейському розгляді добровільно.

3. Треті особи користуються всіма правами сторони по справі, передбаченими ст. 8 цього Регламенту.

4. Треті особи не користуються правом оскарження рішення третейського суду.

Стаття 11. Представники сторін

1. Сторони можуть брати участь у третейському розгляді справи особисто або через представника.

2. Юридичних осіб представляють їхні органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники.

3. Повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені довіреністю. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні або за місцем його проживання. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи.

4. Представник, який має повноваження на ведення справи у суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.

Стаття 12. Участь свідка

1. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються розгляду справи.

2. Свідок має право з’явитися до третейського суду у визначений час і надати правдиві показання про відомі йому обставини. У випадку неможливості прибуття за викликом третейського суду свідок завчасно повідомляє про це суд.

3. Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також на компенсацію витрат, пов’язаних з викликом до третейського суду.

Стаття 13. Участь експерта

1. З метою правильного вирішення спору третейський суд має право зобов'язати сторони чи одну із сторін замовити проведення експертизи для надання висновку з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються сфери її спеціальних знань.

Сторони мають право пропонувати третейському суду питання, які підлягають роз’ясненню експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється третейським судом в ухвалі.

2. Експерт може безпосередньо брати участь у третейському розгляді.

3. Експерт надає мотивований висновок щодо поставлених йому питань у письмовій формі, для чого він має право знайомитися з матеріалами справи, брати участь в огляді та дослідженні доказів, просити третейський суд про надання йому додаткових матеріалів.

4. Експерт має право відмовитись від дачі висновку, якщо наданих йому матеріалів недостатньо, або якщо він не має необхідних знань для виконання покладеного на нього обов’язку.

5. Сторони, які беруть участь у третейському розгляді справи, мають право заявити відвід експерту, якщо він особисто, прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи, якщо він перебуває в родинних стосунках з особами, які беруть участь у судовому процесі, а також з мотивів його некомпетентності.

6. Відвід експерту заявляється у письмовій формі. Питання про відвід вирішується третейським суддею (суддями), про що виноситься ухвала.

РОЗДІЛ 4

СКЛАД ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ, ЯКИЙ РОЗГЛЯДАЄ СПРАВУ

Стаття 14. Формування складу третейського суду

1. Формування складу третейського суду для третейського розгляду справи здійснюється в порядку, встановленому цим Регламентом.

2. Кількісний та персональний склад третейського суду для вирішення конкретної справи визначається Головою третейського суду залежно від спору, кваліфікації судді та інших підстав з метою забезпечення всебічного, повного та об’єктивного вирішення спору.

3. Не пізніше 5-ти днів з моменту реєстрації позовної заяви у третейському суді Голова третейського суду виносить ухвалу про призначення кількісного та персонального складу третейського розгляду справи та передає справу головуючому складу третейського суду або третейському судді, який розглядає справу одноособово.

4. При одноособовому розгляді справи, третейський суддя, призначений до розгляду справи є головуючим і діє від імені суду. Головуючий складу колегії третейського суду призначається Головою третейського суду.

5. За клопотанням однієї із сторін на будь-якій стадії третейського розгляду справи Голова третейського суду може призначити розгляд справи третейським судом у складі трьох третейських суддів. В такому разі розгляд справи колегією суддів починається спочатку.

6. Голова третейського суду та його заступник мають право розглядати справи, як третейські судді одноособово так і в складі колегії суддів.

Стаття 15. Третейські судді

1. Третейськими суддями можуть бути особи, які відповідають вимогам, встановленим законодавством.

2. Загальні збори Асоціації «Українська спілка правників» затверджують список третейських суддів з дотриманням вимог до третейських суддів, встановлених Законом України „Про третейські суди”.

3. Порядок відводу чи самовідводу третейського судді здійснюється відповідно до Закону України „Про третейські суди”.

4. Якщо третейський суддя, якому заявлено відвід, сам не відмовиться від участі в розгляді справи, питання про відвід вирішується Головою третейського суду.

5. Розмір і порядок оплати гонорарів третейським суддям визначається контрактами, що укладаються між Асоціацією „Українська спілка правників” та третейським суддею.

РОЗДІЛ 5

ПОРУШЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

Стаття 16. Місце проведення третейського розгляду

1. Сторони можуть запропонувати місце третейського розгляду для вирішення конкретного спору.

2. Місце проведення третейського розгляду справи визначається третейським суддею, призначеним для розгляду спору або головуючим складу суддів, якщо справа розглядається колегіально, з урахуванням усіх обставин справи, зокрема, характеру справи, зручності місця третейського розгляду для сторін та складу третейського суду.

Стаття 17. Форма та зміст позовної заяви

1. Форма та зміст позовної заяви має відповідати вимогам, встановленим ст. 35 Закону України „Про третейські суди”.

2. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують:

1) наявність третейської угоди;

2) обґрунтованість позовних вимог;

3) повноваження представника;

4) направлення копії позовної заяви іншій стороні (опис вкладення про відправлення цінного листа, виписка з реєстру поштових відправлень тощо);

5) документ, що підтверджує сплату третейського збору.

3. Днем подання позову до третейського суду вважається день його вручення третейському суду, в разі відправлення поштою - дата штемпеля на конверті поштового відділення місця відправлення.

4. До зустрічного позову, який повинен бути взаємопов'язаний з первісним, пред'являються ті ж вимоги, що й до первісного позову.

Стаття 18. Документообіг

1. Секретаріат третейського суду забезпечує своєчасне направлення сторонам усіх необхідних документів по справі. Вони направляються за адресою, вказаною сторонами.

2. Документи та інші письмові матеріали направляються за останнім відомим місцем проживання фізичної особи чи за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи в інший спосіб, що передбачає отримання доказів доставки документів та інших письмових матеріалів адресатові, та вважаються такими, що отримані в день такої доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону належним чином.

Стаття 19. Ціна позову

1. Ціна позову визначається:

· в позовах щодо стягнення коштів – сумою, яка підлягає стягненню;

· в позовах щодо стягнення майна – ринковою вартістю майна, яке підлягає стягненню;

· в позовах про визнання права власності на майно - ринковою вартістю майна;

· в позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

2. Якщо позивач не визначив або невірно визначив ціну позову, третейський суд з власної ініціативи або за клопотанням відповідача визначає ціну позову.

Стаття 20. Прийняття справи до розгляду

1. Не пізніше 5-ти днів з моменту винесення ухвали Головою третейського суду про призначення кількісного та персонального складу третейського суду для розгляду справи, головуючий третейський суддя виносить ухвалу про порушення третейського розгляду, в якій зазначається про день, час та місце проведення засідання третейського суду. Дана ухвала має бути направлена сторонам не пізніше ніж за 10 днів до такого засідання.

2. В ухвалі про порушення третейського розгляду відповідачу пропонується надіслати до третейського суду свої письмові пояснення (відзив на позовну заяву) і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, заяву про залік або зустрічні вимоги, якщо такі є, з відповідними обґрунтуваннями.

3. Якщо очевидно, що третейський суд не компетентний розглядати справу, він відмовляє у прийнятті позовної заяви і повертає її позивачу про що виноситься ухвала.

4. Розгляд справи третейським судом не обмежений будь-якими строками. Строк розгляду справи має бути об’єктивно достатнім для всебічного та повного розгляду справи.

Стаття 21. Забезпечення позову

1. Третейський суд може за заявою будь-якої сторони розпорядитися про вжиття стороною таких забезпечувальних заходів щодо предмета спору, які він вважає необхідними, з урахуванням положень цивільного та господарського процесуального законодавства. Третейський суд може витребувати від будь-якої сторони надати належне забезпечення позову у зв'язку з такими заходами.

РОЗДІЛ 6

РОЗГЛЯД СПРАВИ

Стаття 22. Доповідь справи

1. Третейський розгляд здійснюється у засіданні Третейського суду за участю сторін або їх представників, якщо сторони не домовились про інше щодо їхньої участі в засіданні.

2. Розгляд справи в третейському суді починається доповіддю судді третейського суду або головуючого складу суддів, якщо справа розглядається колегіально. Третейський суд на початку розгляду повинен з'ясувати у сторін можливість закінчити справу мировою угодою та в подальшому сприяти вирішенню спору шляхом укладення мирової угоди на всіх стадіях процесу.

3. Потім заслуховуються представники позивача і відповідача та інших особи, які беруть участь у засіданні.

4. Протокол засідання третейського суду ведеться лише в разі наявності угоди між сторонами про ведення протоколу.

Стаття 23. Відкладення розгляду справи

1. Третейський суд може відкласти розгляд справи:

а) у випадку необхідності витребувати нові докази;

б) у зв'язку з неявкою в засідання суду представника відповідача і відсутністю у справі підтвердження про його повідомлення про день третейського розгляду справи в разі, якщо така неявка перешкоджає подальшому розгляду справи.

в) у випадку залучення до участі у справі іншого відповідача;

г) у випадку необхідності заміни відведеного третейського судді, судового експерта.

Розгляд справи може бути відкладено і за наявності інших обставин, що перешкоджають, вирішенню спору в даному засіданні.

2. Про відкладення розгляду справи третейський суд виносить ухвалу.

Стаття 24. Зупинення провадження у справі та його поновлення

1. Третейський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони або за своєю ініціативою у таких випадках:

а) призначення третейським судом експертизи;

б) надсилання третейським судом матеріалів до слідчих органів;

в) реорганізації юридичної особи;

г) у провадженні компетентного суду є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

2. Третейський суд за заявою сторони або з власної ініціативи поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення, про що виноситься ухвала.

Стаття 25. Залишення позову без розгляду

1. Третейський суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо:

а) позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

б) позивачем подано заяву про залишення позову без розгляду;

в) Форма позовної заяви не відповідає вимогам, встановленим ст. 17 Регламенту;

г) позивач без поважних причин не подав витребувані третейським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання третейського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

2. Про залишення заяви без розгляду виноситься ухвала.

3. Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до третейського суду в загальному порядку.

Стаття 26. Припинення третейського розгляду

1. Третейський суд виносить ухвалу про припинення третейського розгляду у випадках, передбачених Законом України „Про третейські суди”.

Стаття 27. Прийняття рішення третейським судом

1. Рішення оголошується у засіданні третейського суду.

2. Третейський суд вправі оголосити лише резолютивну частину рішення. У цьому випадку, якщо сторони не погодили строк направлення їм рішення, мотивоване рішення має бути направлене сторонам у строк, який не перевищує п’яти днів з дня оголошення резолютивної частини рішення.

3. Кожній стороні направляється по одному примірнику рішення.

4. Третейське рішення має відповідати за формою вимогам ст. 46 Закону України „Про третейські суди”.

5. Дія повноважень складу третейського суду припиняється одночасно з завершенням провадження по справі.

6. Протягом 7 днів після одержання рішення, якщо сторони не домовились про інше:

а) будь-яка зі сторін, повідомивши про це іншу сторону, може звернутися до третейського суду із заявою про роз’яснення резолютивної частини рішення;

б) будь-яка зі сторін, повідомивши про це іншу сторону, може просити третейський суд про виправлення описки, арифметичної помилки або будь-якої неточності.

Зазначені заяви розглядаються третейським судом за нормами, встановленими Законом України „Про третейські суди”, з винесенням відповідної ухвали.

7. Склад Третейського суду за своєю ініціативою може виправити у рішенні описки, арифметичної помилки або будь-якої неточності, про що виноситься ухвала.

8. Якщо сторони не домовились про інше, будь-яка зі сторін, повідомивши про це іншу сторону, може протягом 7 днів після одержання третейського рішення звернутися до третейського суду із заявою про прийняття додаткового рішення щодо вимог, які були заявлені в ході третейського розгляду справи, але не були відображені в третейському рішенні. Заяву про прийняття додаткового рішення має бути розглянуто тим складом третейського суду, який вирішував спір, протягом семи днів після її одержання третейським судом. За результатами розгляду заяви приймається додаткове рішення, яке є складовою частиною рішення третейського суду, або виноситься мотивована ухвала про відмову у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення.

9. Справи, розглянуті третейським судом, зберігаються у третейському суді протягом 10 років з дня прийняття рішення.

Стаття 28. Розподіл витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом

1. Розподіл між сторонами витрат, які пов'язані з вирішенням спору, здійснюється третейським судом у такому порядку:

при задоволенні позову витрати покладаються на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

2. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред’явлення позову, третейський суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.

3. Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу витрат третейського розгляду, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.

4. Порядок розподілу витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом, зазначається у рішенні або ухвалі третейського суду.

Стаття 29. Оскарження рішення третейського суду

1 Рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених Законом України „Про третейські суди”.

2. Третейське рішення, у випадках, встановлених ст. 51 Закону України "Про третейські суди”, може бути оскаржене стороною до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Стаття 30. Порядок внесення змін та доповнень до регламенту

1. Зміни та доповнення до Регламенту вносяться у порядку, передбаченому законодавством України.

2. Спори, які були передані на розгляд третейського суду до моменту внесення в текст Регламенту відповідних змін та доповнень, вирішуються третейським судом на підставі тієї редакції Регламенту, яка була затверджена та застосовувалась третейським судом на момент прийняття спору до розгляду.